Предметом експертизи є встановлення властивостей людини по способу зав’язування їм вузлів (петель). До предмета експертизи також відноситься і визначення навичок (побутової, професійної і спеціальних) людини; чи є він «правша» або «лівша» і інших ознак (наприклад, фізичної сили, росту). Виявлені властивості дозволяють здійснити розшук злочинця і потім довести його причетність до скоєння злочину.

Об’єктами експертизи є вузли (петлі), використовувані як знаряддя злочину при здійсненні вбивств шляхом повішення; при зв’язуванні рук і ніг потерпілого; при упакуванні частин розчленованого трупа; при зв’язуванні речей і предметів. У цілому, об’єктом дослідження вузлів є система властивостей людини, що відобразилися в них.

Експертизою можуть бути вирішені такі питання:

—   До якого виду вузлів відноситься досліджуваний вузол?

—   Чи володіла людина, що зав’язала вузол, професійними
навиками?

—   Чи не зав’язаний вузол підозрюваним?

—   Чи міг сам на собі зав’язати вузол потерпілий?

—   Чи однакові по способі зав’язування вузли на різних об’єктах дослідження (наприклад, вузол, вилучений на місці злочину й у будинку підозрюваного)?

Достовірне рішення поставлених перед експертом питань у значній мірі визначається правильністю вилучення об’єктів (мотузок і інших предметів з вузлами) і добору порівняльних зразків.

При вилученні об’єктів, зав’язаних вузлом, вузол не слід розслаблювати або розв’язувати. Якщо мотузка утворить петлю на шиї трупа, неї розрізають на стороні, протилежної місцезнаходженню вузла, після зняття скріплюють з позначкою в протоколі, що цей розріз зроблений слідчим.

Не менш значимим фактором є добір порівняльних зразків. Вони можуть бути вільними й експериментальними.

Особлива увага повинна бути приділена виконанню підозрюваним експериментальних вузлів. Такі вузли зав’язуються їм на аналогічному матеріалі (провід, мотузка, тканина і т.п.), що і досліджувані.

Кожен вузел має своє призначення і застосовується у визначеній області людської діяльності. Існує чимало професій, зв’язаних з в’язанням вузлів. У їхнє число входять: моряки, професійні рибалки, аквалангісти, горнорятівніки, зв’язківці, будівельники, пожежники, ткачі, кравці, хірурги й ін. Також вузли використовуються спортсменами: туристами, яхтсменами, альпіністами, спелеологами й ін.

По призначенню вузли класифікуються на господарсько-побутові, професійні спортивні.

Вузли (петлі; господарсько-побутового призначення використовуються в повсякденному житті майже кожною людиною. Професійні і спортивні (спеціальні) вузли і петлі знають і уміють в’язати тільки ті люди, що володіють тією або іншою професією або спеціальністю. Такі вузли і петлі зустрічаються в експертній практиці не часто, але якщо вони виявляються, те можуть дати важливу інформацію про професію і захоплення їхньої людини, що в’язала.

Вузли класифікуються за ступенем складності зав’язування і розв’язання; по ступені міцності і по напрямку в’язання.

По ступені складності зав’язування вузли поділяються на прості, середньої складності, високої складності, що затягуються і не затягуються.

По ступені складності розв’язання поділяються на вузли що: швидко розв’язуються і складно розв’язуються.

По ступені міцності вузли класифікуються на вузли малої надійності, середній надійності і високій надійності.

По напрямку в’язання вузли поділяються на ліву (виконаним лівшею) і праві (виконану правшею).

При експертному дослідженні вузлів виявляється система властивостей людини, що відобразилися в них.

Для визначення навичок людини по зав’язаному вузлі досліджуються властивості представленого на експертизу вузла. Саме властивості вузла виступають як ознаки, що свідчать про наявність у виконавця вузла побутових, професійних і спеціальних навичок.

—   До таких властивостей вузла (петлі) відносяться наступні: — структура; спосіб зав’язування;

—   конструктивні особливості;

—   складність зав’язування;

—   функціональне призначення;

—   видова приналежність;

—   область застосування (поширення).

Вузол являє собою подвійний або багаторазовий перехрест двох кінців однієї основи або двох кінців різних основ, що дозволяють скріпити них між собою.

Під основою вузла розуміється будь-який об’єкт, на якому зав’язаний вузол (мотузка, провід, ремінь, тасьма і т.п.).

Кожен вузол має свою структуру, тобто складається з визначених елементів, виконаних у строгій послідовності.

До основних елементів вузла відносяться: обведення, перехрест, петля відкрита, петля закрита, обнос, багнет, напівбагнет і ін.

Найпростіші вузли мають два елементи, складні — більш двох.

За структурою вузла можна судити про складності його зав’язування: чим більше елементів входить до складу вузла, тим складніше вузол. Однак варто пам’ятати, що деякі вузли, що складаються з великого числа елементів, мають простий спосіб зав’язки. Наприклад, що затягується зашморг складається з 6 елементів, але зав’язати її не важко. І навпаки, зустрічаються вузли, що містять у своєму складі небагато елементів, але їхній важко виконати. До таких вузлів відносяться, наприклад, «п’яний» і кайдановий вузли (4 елементи).

Тому, оцінюючи складність зав’язування вузла, необхідно приймати в увагу не тільки його структуру, але і спосіб (механізм)в’язання.

Деякі види вузлів і петель мають конструктивні особливості, наприклад своєрідний спосіб кріплення ходового кінця основи. Так, усі «багнети» характеризуються особливим способом закріплення ходового кінця основи. Він скріплюється з корінним кінцем додатковою мотузкою. Петля «хонда» має на ходовому кінці додатковий вузол, що не дозволяє йому вислизнути з петлі. Усі швидко розв’язуються вузли постачені додатковим елементом, що забезпечує їхнє швидке розв’язання.

Виявлення в досліджуваному вузлі особливого, професійного способу закріплення ходового кінця або інших конструктивних особливостей (навіть якщо сам вузол не є професійним) наявність у виконавця вузла професійних або спеціальних навичок закріплення кінців мотузки. Кожен вузол і петля мають своє функціональне призначення. Так, наприклад, «п’яний» і кайдановий вузли використовуються, в основному, для зв’язування рук людини, і служать як наручники.